Народився я в 1981 роцi у мiстi Шахтарськ. Ну, i як неважко догадатися, вчусь за спецiальнiстю ВТ. Мое саме улюблене заняття це зборка/розбирання комп'ютера на очах у його хазяiна, та спостереження його реакцii на що вiдбуваeться. Люблю займатися спортом, на даний момент плаванням.

Першi 11 рокiв свого життя прожив на пiвночi в селищi "Халмер-Ю", що в перекладi з ненецького означае долина смертi. Це у воркутинской областi самий далекий населений пункт.
От виходиш так ранком на вулицю i куди нi глянь - скрiзь крiм обрiю, трьох вулиць i легендарноi шахтноi труби нiчого i не побачиш, але це тiльки на перший погляд...
До статi це селище побудували самi для себе ув'язненi. Тому однiею з визначних пам'яток Халмер-Ю е стара напiвзруйнована кулеметна вишка i збереженi до наших днiв руiни корпусiв, де в затишку i теплi жили радянськi ув'язненi.
У двох кiлометрах вiд селища чудовi гiрськолижнi спуски на будь-який смак. Правда кататися там можна тiльки починаючи з травня, тому що якщо ви вирiшите прокотитися ранiш, те напевно там i залишитеся на неозоро довгий час, тому як змерзнете на х...
На новий рiк на центральнiй площi будуеться чудове крижане мiстечко з безлiччю гiрок i крижаних скульптур, але довго кататися там не рекомендуеться, тому що ви просто вiдморозите i вiдiб'ете собi ж...
Два рази в рiк у селище приiжджае бухати велика тусовка ненцiв на оленях. I в плинi трьох/чотирьох днiв у "драбадан" п'янi тiла ненцiв валяються на територii селища.
Тут же i розташувалася школа 36, де я провчився до 5-го класу. Та в 1991 роцi наша сiм'я переiхала у Донецьк. Через 2 роки шахту Халмер-Ю закрили, а селище спалили, щоб ненцям не дiсталося.
У Донецьку я пiшов у школу 71, яку у 1997 роцi i закiнчив. Пiд час навчання я подумав, i прийняв рiшення стати великим спортсменом. Прозаймавшись 3 роки я зрозумiв, що це не той шлях по який менi треба буде пройти i з регулярними заняттями спортом було покiнчено. Але за цi 3 роки я полюбив спорт i зараз, коли вдаеться з задоволенням ходжу в бассейн.
Пiсля закiнчення школи я був зарахований на перший курс нашого iнституту, де продовжую вчитися i дуже сподiваюся одержати диплом.

Мое майбутне не може не залежати вiд майбутнього комп'ютерних технологiй, по цьому я вважаю що зробив правильний вибiр спецiальностi. Зараз увесь свiт переходить на комп'ютери, i якщо вже побутовi прилади пiдключають до iнтернету, то без фахiвцiв - випускникiв ВТ просто не обiйтися.