Ім'я - це не важливий атрибут персони, це лише ярлик, що наданний вам як число на все наступне життя. Ми не маємо імен, бо вони нам не потрібні. Ми є імена. Наше життя нескінченне. Або ні, ми живемо стільки, скільки живе рід людський. А Я - один з-поміж тисячи, що дає початок новому насінню життя. Я розповім вам одну з своїх нескінченних історий. Тут немає нічого надзвичайного - просто ви самі її попрохали. Не осуджуйте меня суворо, тому що кажного разу, коли я народжуюсь, я не відаю досвіду попередніх втілень. Ось вона:
      Прізвище не вибирають. Проте имя залишаеться незмінним. У цей раз я мав Григоров. Таким чином я увійшов у цей світ як Григоров АНДРІЙ, що трапилось 11 жовтня 1979 року за часом Землі. Маючи зріст 55 сантиметрів і вагу 3.5 килограммів, я, мабуть, уявляв собою жахливе дійство. Але це загальний початок, від якого нікуди не подітися. А згодом почався розвиток, який контролювати я вже не міг, тому що вже тут дух надає дорогу разуму, відступаючи на крок у тінь. Він зростав як трава після зливи, що зросла під теплим промінням сонца, та стаючи ближче до неба кажного дня. А ще він любив природу: у півроку побачив берега древньої ріки Дніпро. А потім кожного року до 1993 він був там, де прищеплив собі божевільну любов рибалити. Та взагалі, люди з моїми іменами відрізняються постійними смаками та безкордонною вірою у них. Він має три пристрасті: футбол, музика, ІТ. Хоча ні, більш правильно буде сказати так: "Шахтар", Scooter, PC. Завжди намагався бути орігінальним - на рівні зі зрадою ненавидить "сірість" людей.
      Він закінчив школу і його запам'ятали, він поступив до університету і я рад за нього. Що може бути ліпше, ніж займатися любимою справою. Нічого, крім любові та дітей. Але мій час спливає, мені час до дому, щоб надати им'я новому життю. 14 жовтня 1999 року у нього з'явився племінник, і назвали його НИКИТА, у честь мого найліпщого друга на нашій божій Батьківщині далеко звідсіля.
      Та ж нескінченна обручка ЖИТТЯ, той же рід, але вже інше призвище...

листопад 1999 року

      ...час як пiсок. Вiдчуваєшь його та бачиш. Але нiколи не можна зупинити його потiк або зповiльнити хоча б на кiлька секунд.
       О Боги, так багато часу я не був тут!
       Вiн змiнився. Значно змiнився, щоб здивуватися, але не настiльки, щоб не впiзнати його. Роки зробили свою справу. Увесь цей час вони були тiєю скелею, що змушує темно-зелену морську воду битися по неi у даремних спробах перебороти перепону.
        Дописується ще один раздiл його життя. Останнiй рiк в унiверситетi пiдводить своєрiдний пiдсумок. Але не робить спроб глянути до його думок! Там чистий хаос, як це не дивно лунає. Та основой цього мерехтiє Scooter rulez 4ever. Новi захоплення Java, JavaScript, Internet та дипломний проект за темою 'Пiдсистема автоматизацii ПЗ екранного iнтерфейсу у складi автоматизованих систем керування технологiчним виробництвом' зi спецчастиною 'Розробка засобiв автоматизацii формування екранного iнтерфейсу' повиннi визначити його майбутнiй шлях.
       Прожито багато, але попереду - ще бiльше.

сiчень 2001 року