Рус Я, Швиндя Максим Михайлович, народився 2 жовтня 1979 року. З 1983 року живу в місті Костянтинівка Донецької області. У 1996 році закінчив школу №1 і за результатами рейтингових іспитів був зарахований у ДонГТУ до спеціальності "Інтелектуальні комп'ютерні системи і мережі". У момент написання цієї сторінки прописаний у Донецьку, живу в гуртожитку №2, кімната 455.
Як часто можна бачити в заявах на індивідуальний графік відвідування занять - "У зв'язку з тяжким матеріальним положенням змушений працювати". Місце роботи: АТ "Сніко"(Спеціальні наукові дослідження і конструювання устаткування). Рід заняття - багатопрофільний: від розробки плат до написання програм під Windows.
Чому я вибрав саме цю спеціальність? Звичайно, ще у школі я цікавився комп'ютерами, закінчив курс УПК за напрямком "оператор ЕОМ", писав програми поза навчальним курсом. Можливо, я поступив би на ПО, але в мене не було свого ПК і я сумнівався в тому, що справлюся. Та й расповсюдження навчання програмуванню і пов'язана з цим велика конкуренція в майбутньому не дуже залучала. Наш спеціальність вигідно відрізняється в цьому змісті. Та й повна назва упадала в око: "Інтелектуальні комп'ютерні системи і мережі". Тоді вони ще називалися "інтелектуальними", проте за роки мого навчання в інституті це слово зникнуло з назви спеціальністі. За усім це нещастя трапилося після однієї з численних перевірок (виявили невідповідність), що проходили за цей час. Після настільки корінної зміни в найменуванні ніяких значних змін у процесі підготування спеціалістів на нашій кафедрі не відбулося, так що стороннім читачам не варто думати що раніш спеціальність більше відповідала зниклому слову.
Що іноді неприємно вражає в процесі навчання, так це загальна хвороба нашої системи освіти - акцент робиться не на передачі знань студентам, а на контролі цих самих знань. Далеко ходити за прикладом не треба. На першій лекції за курсом, у рамках якого ми пишемо ці сторінки, нам улаштували вхідной контроль по тим питанням, відповіді на який ми саме і прийшли одержати. При цьому у відмінності від звичайного вхідного контролю по іншому предмету ці знання ні в якому іншому курсі нам не читали. Та й у плині семестру переважна більшість інформації припадало довідуватися самостійно манівцями. Добре, навіщо тоді інститут? Хіба нормально заміняти лекції контрольними опитуванннями? Чи не краще передати більше інформації для виконання лабораторних робіт, щоб заощадити наш час і сили? Якщо виставляються певні вимоги до виконання студентами своїх завдань, то хіба не потрібно надати засоби до їхнього виконання?
Питання без відповідей.Вищезгаданий дефект системи виявляється під час сесії. Часто буває, що більш слабкий студент одержує таку ж оцінку, а те і більшу, ніж інший, явно краще знаючий студент. Вся справа в умінні списувати. А тому що екзаменаційна оцінка є остаточною, то й виходить, що вони мають однаковий результат по закінченні інституту. Звичайно, після прийняття на роботу буде видно, який він "спеціаліст", але проте.
На мою думку наш спеціальність має 3 основних практичних взаємозалежних
застосування: