ОХОТА ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ

                                                Українська                              Англійська                                 Російська

Я народився 30 травня 1983 року в м. Кіровське Донецької області, у шахтарській родині.
                          До 3-х років ми жили у бабусі, а потім нам дали квартиру на мікрорайоні. Батьки мої працювали
                          на шахті, тому сидіти зі мною не було кому, і я ходив у дитячий сад "Вишенька", що був
                          недалеко від мого будинку. Ходити в садок я не любив, але приходилося. Особливо я не любив
                          спати в сонну годину, їсти манну кашу і пити кисіль. Узагалі ж, я багато чого не любив їсти,
                          коли був маленький, доти, поки не занедужав ангіною. Мене поклали в лікарню в Донецьк,
                          де я пробув біля тижня. Там мені видалили гланди, і після цього моменту я їв майже усе, що
                          мені давали. Талантами особливими я не відрізнявся, тільки як усі діти, любив вередувати,
                          шкодити, жахливо боявся лікарів і уколів. А ще я любив співати. У дитячому садку в мене
                          в групі були мої однолітки і діти на рік старше. І коли в школу забрали тих, що були старше,
                          вихователі сказали, що забирають тільки тих, хто добре поводиться. З тих пір я цілий рік
                          намагався поводитися добре, і в наступному році пішов до школи.

                             До школи я пішов у 1990 році і потрапив у 1-Г клас. У школі любив математику, біологію,
                       географію. Любив читати, але тільки зовсім не те, що задавали в школі. Дитяче захоплення
                       музикою могло перерости й у більше, аде в музичну школу йти я не захотів. Ближче до
                       закінчення школи я ходив до викладача і брав уроки гри на гітарі і фортепіано, але це довго
                       не протривало. З задоволенням ходив на уроки фізкультури, любив, люблю и буду любити спорт.
                       Хоча чимось особливим я не відрізнявся, але грав у футбол, баскетбол, волейбол, теніс. З легкої
                       атлетики бігом не особливо захоплювався, але любив стрибки в довжину . Виступав на різних
                       шкільних змаганнях. У школі захоплювався вивченням англійської мови, брав участь у
                       міжшкольній олімпіаді, зайняв 3-е місце. Після закінчання 9-го класу наш клас, як і багато хто
                       інші, розформували. І вже наступного року я опинився в 10-му А класі. Школу закінчив у
                       2000-му році з  хорошим атестатом, до відмінного не вистачило двох п'ятірок.

                             Після школи я на початку думав піти по стопах батька і стати шахтерем. Але через небезпеку
                       цієї професії батьки мені цього не дозволили. Тоді я думав вступити до інституту іноземних мов
                       і стати перекладачем. Але і ця мрія забулася ближче до закінчення школи. У 11-му класі я
                       почав ходити на курси від тоді ще Донецького державного технічного університету. Про вибір
                       професії не думав практично до самого закінчення курсів. Але вже був термін вибирати
                       спеціальність, тоді я вибрав обчислювальну техніку. Комп'ютери я бачив тоді як найбільш
                       перспективну область, що розвиваюється. З інформатикою я був мало знайомий, тому ходив
                       до викладача для того, щоб хоч трохи вміти користатися комп'ютером.

                             "Успішно" пройшовши співбесіду (екзамен з математики я склав на "3", тому що дуже
                       хвилювався, хоча міг і краще), вступив у Донецький державний технічний університет на факультет
                       обчислювальної техніки й інформатики на спеціальність "Комп'ютерні системы і мережі", хоча в
                       скороченні чомусь "ВТ". Вступив я на платній основі, за контрактом, и потрапив у групу ВТ-00в.
                       Спочатку учитися було дуже важко, тому що комп'ютерні дисципліни я слабко знав, та й самого
                       комп'ютера в мене не було. Комп'ютер мені купили післе першого курсу, але набагато легше від цього
                       учитися не стало, тому що жив я в гуртожитку №9 м. Донецька від ДонДТУ, а комп'ютер знаходився у
                       мене вдома, у м.Кіровське. Але я все-таки якось пристосувався і "ввійшов у колію". На другому курсі
                       я вступив на кафедру військової підготовки при ДонНТУ (на той час університет перейменували:
                       він став національним) на спеціальність "Радіотехника". Навчання на кафедрі закінчив у 2004 році,
                       склав держіспит і одержав званння мол. лейтенанта. У тому ж 2004 році я закінчив 4-й курс, склав
                       успішно держіспити й одержав диплом бакалавра комп'ютерної інженерії.

                             На 5-му курсі з усіх груп ВТ сформували 2 групи: спеціалистів (ВТ-00а) і магістрів (ВТ-00м).
                       На магістра йти я не хотів, тому потрапив у ВТ-00а. У першому семестрі 5-го курсу необхідно
                       писати НДРС (науково-дослідну роботу студента), керівником якої мені призначили асистента
                       нашої кафедри Масюка А.Л. Тому що особливих ідей у мене не було, керівник запропонував
                       розробити наступне: написати графічений інтерфейс докладного редактора блок-схем, по якому
                       буде генеруватися вихідний код програми мовою програмуровання C++ или Pascal. Пізніше
                       замість мови програмування був обраний код для мікроконтролера, тому що вони (мікроконтролери)
                       одержали широке поширення. Я вибрав цю тему. Пізніше я її продовжив на дипломному проекті.
                       Як приклад, керівник дав мені програму, над якою працювали студенти нашої кафедри.

                             Тема мого дипломного проекту не з легких,тому я не упевнений, що зможу повною мірою
                       розкрити всі нюанси цього проекту. Може надулі хтось продовжить мої починання. У найближчому
                       майбутньому хотілося б знайти собі придатну добре оплачувану роботу в Донецьку, а там як доля
                       розпорядиться. Узагалі ж, через подвійність своєїй натури (я народився під знаком Зодіаку Близнюки),
                       думки бувають різні: іногді хочеться виїхати в Європу, в развинену країну, мати хорошу роботу і
                       заробіток, високу посаду; іноді - залишитися тут, працювати на невеликій фірмі, отримувати достатню
                       зарплату і т.і. Пізніше хочу стати більш кваліфікованим фахівцем, якщо вийде, одержати другу
                       спеціальність в області економіки чи фінансів. Сподіваюся, що в майбутньому всі мої мрії збудуться.