Чайка
Михайло
Олександрович
СП-02н

@-mail: mikki@inet.ua

Народився я в місті Донецьк 17 лютого 1985 року. З самого раннього дитинства батьки визначили мене у дитячий садок. Усі чотири роки, проведені у садку №65, я намагався звідти втекти, але у мене нічого не виходило.

У шість років прийшла пора йти до школи. При школі був гурток бального танцю, куди мати мене відправила щоб я «не вештався по підворіттях». З часом цей гурток перетворився на великий колектив. Бальні танці стали для мене основним захопленням, у владі якого я провів 8 років. За цей час я встиг побувати у багатьох містах України на різноманітних змаганнях. На Всеукраїнських та Міжнародних змаганнях ніколи не займав перших місць, однак участь у фіналах та призові місця мали місце. За цей час у силу свого вибірного характеру безліч партнерок. Через деякий час інтриги та неправда, якими був сповнений колектив, закінчили мою танцювальну кар’єру. Після цього я зрозумів, що танці не прогодують ні мене, ні мою майбутню сім’ю, та вирішив отримувати освіту. Років у 15 пішов на брейк-данс, але у цьому віці було пізно займатися таким. Цю справу я покинув.

Після восьмого класу перейшов до Донецького колежу. У 10 класі почав проявляти особливий інтерес до інформатики та програмування. Самостійно вивчав Delphi, а приятель давав ідеї, для реалізації яких можна було застосувати отриманні знання. Також приймав участь в олімпіадах з інформатики (міські та обласній), а у 7 класі навіть умудрився зайняти перше місце на шкільній олімпіаді з української мови та літератури.

До випускного екзамену з інформатики написав на Delphi якийсь аналог програми WordPad (максимально дозволений розмір сторінки не дозволяє розташувати його тут). Простенько, але на той момент нормально.

Факультет обчислювальної техніки обрав у 10 років. Саме у цьому віці я дізнався, що мій брат вчиться на програміста і у цей же час перший раз попрацював за персональним компьютером. Навчання на факультеті ОТІ цікаве (як для мене), хоча і нелегке. Закінчивши перший курс на «відмінно» потрапив у німецьку групу, де навчання ще цікавіше. Навчання залучає мене перспективою побувати у Німеччині.

Зараз я навчаюсь на третьому курсі. На початку вересня їздив командою на фінал Всеукраїнської олімпіади з програмування. Великими досягненнями не можу пишатися, але ж буду до них прагнути.