Донецький Національний Технічний Універсітет












Жевжик Олександр Євгенович Жевжик Олександр Євгенович mailto:07.03.1985@mail.ru

Стисла біографія

      З'явився на світ 7 березня в 1985 році в чорний день. Чорним він був через відключене у пологовому будинку світло. Дитинство пам'ятається вибухом у Чорнобилі, крахом СРСР і перемогою збірної Нідерландів над збірною Шотландії по футболі на чемпіонаті Європи 1992 року з рахунком 1:0 (я уболівав за голландців, тому, напевно, і запам'ятав). Також книгами. Які я читав. Рано навчився. Безумно полюбляв «Пригоди Незнайки на Місяці» Носова й «Чарівник Смарагдового Міста» Волкова. А ще пам'ятаю, як біля пансіонату «Шепсі» у Росії на чорноморському узбережжі Кавказу, де ми відпочивали, я заліз на дуже високий парапет і потім не знав, як відтіля злізти. Загалом, мамі й персоналу готелю це не сподобалося...

      Восени того ж 1992 року мене віддали в школи - загальноосвітню №135 й англійську, номера по давнині вже не пам'ятаю. Але в останню мене не взяли, тому що я криво перемалював картинку! (це при надходженні в школу англійської мови!!!). Коли я був у другому класі, до нас перевели учня, що дотепер є моїм гарним другом. З ним ми грали в гру «Міста» та їздили на велосипеді за місто. Один раз, коли ми від'їхали кілометра на 3 від будинку, мій велосипед зламався, поламалася рама. Після красивого падіння, нам довелося нести по пів-велосипеда кожному на власній спині. На цьому наші поїздки за місто припинились. Навчання в школі давалось дуже легко. Особливо полюбляв географію. Настільки полюбляв, що виграв районну олімпіаду.

      В 1993 році пішов на секцію дзюдо. Найбільшим досягненням стало друге місце на республіканських змаганнях, кілька разів займав перше або призові місця на обласних і міжобласних змаганнях. На цьому поприщі я дослужився до першого дорослого розряду.

      Припинив займатися в 1999 році, коли надійшов у Донецький колеж. У колежі вчитися було ще легше, ніж у школі. Мабуть, єдине, чим я там займався, так це підготовкою до надходження в Донецький національний технічний університет (ДонНТУ) в одинадцятому класі. Але замалим не дотяг: був першим, кого не взяли на повний бюджет.

      Зараз я - студент третього курсу ДонНТУ, учуся на цільовому контракті на факультеті обчислювальної техніки на спеціальності «Системне програмування».

Характер м’який. Не палю, не одружений.





Rambler's Top100