Біографiя

(декілька слів про мене)

Народився 30 жовтня 1985 року, сталася ця чудова подія в місті Донецьку. Дошкільні роки проминули під знаком постійних "мандрівок": спочатку наша родина переїхала в Сніжне, через декілька років - в Макіївку. І лише коли мені було вже 6 років, ми знов оселилися в Донецьку. Цього разу - міцно та надовго.

Що можна сказати о моїх захопленнях того часу? Любив постріляти у тирі, покататися на велосипеді, здійснити вилазку на природу: в ліс або на дачу. Отже, дитинство моє можна сміливо назвати "золотим".

Початкову освіту я отримав в ЗШ №135. У ці роки мене, як і більшість хлопців, понад усе приваблював спорт, а конкретніше - футбол та настольний теніс. Окрім цього, я ще навчався у музичній школі, ходив на плавання. Але моя розповідь була б неповною, якщо б я забув згадати моє головне захоплення - шахи. На цьому можна зупинитися детальніше.

Пересувати фігури мене навчив батько, коли мені було ще 5 років. Спочатку це було лише іграшкою, але ситуація докорінно змінилася, коли в восьмирічному віці мене віддали до шахового клубу. Мушу зізнатися, що мені пощастило потрапити до найкращого тренера Донецької області (якщо не за кваліфікацією, то за глибиною викладацького таланту та ентузіазму - це точно!). Протягом незначного часу мені вдалося вийти на перше місце по області у своїй віковій групі. Спонсорська підтримка, а також той факт, що навчання в школі давалося легко, дали можливість брати участь у багатьох змаганнях, як українських, так і міжнародних. Своїми кращими досягненнями вважаю:
- 12 місце на першості світу серед юнаків до 16 років (Іспанія, 2001; більш ніж 100 учасників);
- 1 місце на чемпіонаті України серед юнаків до 18 років (Дніпропетровськ, 2002).

Якщо говорити о шкільних буднях, то треба відзначити, що наш клас завжди жив дружнім колективом, а заняття вели чудові викладачі. Тому вчитися було легко і приємно. Моїми улюбленими предметами були російська та англійська мови, алгебра та інформатика, що знаходило своє відображення в регулярних перемогах на шкільних олімпіадах з вищеназваних дисциплін.

О своїй майбутній професії почав серйозно замислюватися лише в 11 класі. Я обрав обчислювальну техніку, тому що вважаю цей напрямок перспективним і сучасним. До того ж, мені взагалі цікаво усе, що пов'язано з комп'ютером.

В червні 2002 року закінчив школу з відмінним атестатом - і одразу поступив до Донецького Національного Технічного університету на факультет обчислювальної техніки та інформатики. Де і навчаюся на цей час. Про студентське життя можу сказати стисло: звісно, тут важко - зате не нудно! Шахова діяльність тепер обмежується виступами за збірну рідного університета. Як результат - вже два роки поспіль ДонНТУ становиться чемпіоном серед вищих навчальних закладів Донецької області.

Щодо моєї спеціальності (системне програмування), то тут, я гадаю, ситуація залишиться тією ж, і в майбутньому СП не втратить свого затребування. Бо цілком очевидно, що обчислювальна техніка все глибше проникає в повсякденне життя, торкаючись досить широких верств населення.

Ось, мабуть, і усе. Сподіваюсь, Вас не дуже втомила моя біографія, а якщо втомила, то сьогодні просто не Ваш день. Якщо ж Ви все-таки дочитали до кінця ці перлини літературного жанру, то вітаю - це великий подвиг, і країна Вас не забуде. Успіхів Вам!