|
Я, Мірошкін Олександр Миколайович, студент групи СП-02б факультету Обчислювальної Техніки та Інформатики, народився 1 липня 1985 року в місті Макіївці Донецької області.
1 вересня 1992 року я став школярем. Поступив за співбесідою до нового експериментального класу з пришвидшеним вивченням предметів. У цьому віці я вперше зіткнувся з обчислювальною технікою (побачив зламаний калькулятор "Електроніка"). Полагодити його за допомогою викрутки не вдалося (дивно!). Відклав "на потім". Під час обрання професії це зіграло не останню роль. Під час навчання у школі зібрав колекцію усіляких грамот місцевого значення, як то: "за відмінне навчання" з 1-го по 9-й клас включно, за спортивні досягнення (з 7-го класу займаюся баскетболом) та інших. У 7-му класі вперше приймав участь в олімпіаді з математики (без видатних результатів).
8-й клас приніс участь в олімпіадах з математики, фізики, хімії, біології, історії (як я встиг?). Вище, ніж міські олімпіади, не піднімався. У 9-му класі до олімпіад додалась ще одна - з англійської мови (результати не кращі за попередні).
У складі шкільної команди приймав участь у першості міста з триборства (команда зайняла не останнє місце, що радує).
Після 9-го класу здав іспити до Ліцею №1 міста Макіївки, в якому провчився ще два роки. Грамоти за 10-й та 11-й класи прикрасили мою колекцію. Знов олімпіади (хімія, фізика, математика та ін.) і знов я поруч з п'єдесталом пошани, а не на ньому.
Інформатику почав вивчати лише у 10-му(!) класі. Лише тоді зрозумів, скільки я втратив. З професією визначився сам, "без чиїхось зверху вказівок", припинивши династію металургів у другому поколінні. 16 лютого 2002 року приймав участь в олімпіаді з математики в стінах Інститута Штучного Інтелекту (м. Донецьк). Набрав 93 бали із 100, зайняв почесне 3 місце з правом зачислення до інституту за результатами співбесіди.
Наступного дня приймав участь у рейтингових іспитах з математики в Донецькому національному технічному університеті.
Набрав 49 балів з 60. За результатами трьох турів в моєму активі було 51 бал з математики та 39 балів з інформатики. З цим результатом зайняв 7 місце в підсумковому списку, потрапив до десяти тих, кого було зараховано на бюджетні місця.
Рівно через 10 років після того, як я став школярем, я переступив поріг Донецького національного технічного університету в якості студента.
Із досягнень за час навчання в університеті можу лише виділити середню оцінку в 5.0 бала за підсумками перших трьох сесій. Четверту сесію здав автоматом (усі п'ять екзаменів) на ті ж 5 балів. Особливих заслуг, крім вищезазначених, виділити не можу.
Про майбутнє спеціальності СП говорити об'єктивно не виходить. Мені хотілося б, щоб вона була однією з найпотрібніших та найприбутковіших.
Про своє майбутнє говорити не люблю. Скажу лише, що намагатимусь тримати марку СПеціаліста з великої літери СП.
|
