| Русский | English |
|
|
Мірошниченко Валерія ВікторівнаДонНТУ, ФОТІ, СП-02аE-Mail: valeri@ukrtop.comТут Ви зможете побачити мої баннери |
Народилась 19 вересня 1982 року у місті Селидове Донецької області. До цих пір не можу визначити своє ставлення, коли мене відводили до дитячого садка! Щоб затягти мене в будинок дитячого садка від матері вимагалося зібрати усі її зусилля, але і забрати звідти теж. Завжди не хотіла спати вдень, за що завжди була наказана. Але в день випуску я нарешті заснула і мене ледве підняли. На випускному вечорі, розповівши вірш, я почала плакати і обнімати свою виховательку.
Першого вересня1989 року тримаючись других дітей з білими бантами та у білих фартухах я тихенько йшла на свій перший День Знання. Я була зовсім одна, було дуже страшно, але мабуть тоді були зроблені перші кроки у виховування моєї самостійності. З 1989 до 1991 рок я навчалася у Селидівській середній школі N1.
Провчившись перші 2 класи у школуN1, я перейшла до зовсім нової школи N6. Школа була дуже великою та цікавою і тоді як я дуже любила мандрувати я пішла оглядати цей величезний будинок. Для мене це закінчилось тим, що я заблукала. На заняття мене привів вахтер і я отримала догану за спізнення. Класний керівник у п'ятому класі була Масло Ганна Володимирівна. Усі три роки я вередувала і не хотіла навчатися. Тоді як усі дівчата були відмінницями , я отримувала то двійки, то трійки. Як не дивно я заспокоїлася и почала краще навчатися. Мабуть, Ганна Володимирівна мала гарний вплив на мене, тому що коли минулі відмінниці отримували то двійки, то трійки, вони все менш з'являлись у мене. Моїми любимими заняттями буди математика, хімія, географія, хоча мені більш подобалися не самі заняття, а ті хто їх вів. Звідси можна отримати висновок - усе залежить від вчителів. Нема нерозумних учнів, а є вчителя які не можуть захопити, зачарувати своїм предметом.
Закінчив 9 класів, постало питання про моє майбутнє навчання. Я пішла навчатися у Селидівське професійне технічне училище N41, де відкривали нову професію кухаря-кондитера. Туди я і пішла, де мене зарахували до групи КК-12/97. Життя почало бути цікавішим. Я приймала участь і у Клубi Веселих та Кмiтливих, і в олімпіадах по математиці та хімії. Дуже цікаво проходили практичні заняття по кулінарії, де ми готували різні смачні страви. Три роки пробігли дуже швидко, ось і випускні екзамени, і курсовий проект, і видача диплома по професії кухар-кондитер 4-го розряду. Закінчила СПТУ N41 у 2000 році і протягом двох років працювала по спеціальності .
Для розширення свого світогляду, зарахувалася до курсів операторів ПК, де навчалась три місяця. Там я навчилася багатьом цікавим та корисним речам. Після закінчення курсів я отримала свідоцтво оператора ПК 4-го розряду. Закінчив ці курси мені захотілося продовжувати отримувати знання у цій області. У 2002 році поступила на навчання до Донецького Національного Технічного Університету на факультет ОТІ по спеціальності Системне програмування. Зараз я на третьому курсі і продовжую отримувати багато цікавих речей.
Мої захоплення - навчання англійської мови, дуже люблю читати цікаві книжки різного жанру, слухати хорошу музику, їздити верхи та зготувати що-небудь смачненьке.
© Miroshnichenko V.V., 2004.