Залiк по Web технологiям

Hародився 16 січня 1986 року нашої ери в славному i запорошеному мiстi пiд назвою Донецьк. От так i почалася ця iсторiя. Дитинство моє було милим, якщо не сказати нешкiдливим, але сказати не вийде, я взагалi людина дуже товариська, поки не навчився говорити з навколишнiм свiтом спiлкувався гучним криком, говорять нiкому не подобалося, але всi розумiли. А потiм я заговорив. Ось тут i почалося. У мене життєве кредо таке - хочу все знати, але здобувати знання експериментальним шляхом не люблю, тому, як правило, просто питаю. Пiсля того, як я в школу потрапив круг моїх iнтересiв розширився, чим я тiльки не цiкавився: ядерна фiзика ( практична, слава богу не дуже вийшла), хiмiя, музика, наркотики, комп'ютери, медицина, бiологiя, анатомiя - загалом багато. До 10 класу залишилося меньше, зважаючи на брак часу я вирiшив присвятити себе прiоритетним напрямам своїх захоплень: їжа, сон, вiдпочинок, комп'ютери, вiдпочинок, їжа, музика, сон, i банальна лiнь(у останньому я досяг просто феноменальних успiхiв). Що по словах оточуючих, людина я не тiльки товариська, але ще i весела, вони думають, що я часто жартую, а я так мислю.

Як i бiльшiсть ненормальних дiтей з комп'ютером я познайомився рано - в 6 рокiв. Як говорять розумнi люди: "Вiд того такий i вирiс!!!". Але повернемося до першого комп'ютера ( далi по тексту машинi - примiтка автора) це була рiч багато в чому легендарна пiд назвою zx spectrum 48k. Напевно, саме тодi,написавши свою першу програму на бейсiку, я i зрозумiв що слово це найбiльше з винаходiв людини i воно 2 байти ;-). Ну а пiсля я вирiшив, що iгри розроблятиму. От так я визначив власну спецiальнiсть за 11 рокiв до надходження. А потiм (наступного дня я комп'ютер свiй перший спалив, що ще раз пiдтверджує мою талановитiсть, тому що тiльки дуже талановита особа могла з першої ж спроби переплутати 2 дроти. Для тих, хто в танку пояснюю: Спектрум не стацiонарний вiн бiльше приставку нагадує на половину кiмнати i тримати його зiбраним украй не зручно, тому вiн збирається тiльки на перiоди роботи.) наступною моєю машиною став пентiум 166 ,на тi часи просто дикий агрегат з великими можливостями. На ньому я з Делфi познайомився в 10 класi i присохнув. Дотепер моя улюблена мова програмування. Потiм були iншi комп'ютери i мови програмування, i я думаю, що закiнчиться ця iсторiя ще не скоро. Тому перейдемо далi.

Характер в мене ще є - вольовий,нордичний хоч цього i не видно ( просто вiн з роллю вiчного клоуна погано поєднувався, довелося прибрати - в дальнiй ящик).

А якщо серйозно,то менi дуже хочеться сподiватися на те що в майбутньому я зможу зробити щось корисне i потрiбне. Залишилася справа за малим-знайти iдею i реалiзувати її. Ось така вийшла бiографiя.