e-mail garshin@ukrtop.com
група СП-02а
Факультет Обчислювальної Техніки та Інформатики
Донецький Національний Технічний Університет
Текстові анімації
Графічні анімації
Java-скрипт
Я народився 3 січня 1985 року в місті Донецьку в родині службовця.
У два роки учився абетці в дідуся. Усі букви, що не знав, називав однаково: "Мякий нак". Коли мені було три роки, я з усією серйозністю запитав у мами, коли ж усе-таки вона купить мені піджак. На запитання "навіщо?" я відповів: "А як же ж я женитися буду?!" Пам'ятаю ще, що заліз у бабусі на сервант, дістав і проковтнув майже всі таблетки. Мені дуже повезло в тім, що я маю можливість писати про це.
У 7 років пішов до школи №70 і паралельно в кружок англійської мови і музичну школу №1, яку успішно закінчив з класу фортепіано. Пам'ятаю, як у перших класах, очікуючи урок музики, просив маму задавати мені різні задачки. Я її добре "дістав", але на той час уже навчився рахувати. У тім же віці мене зацікавив атлас світу, по якому я любив водити пальцем, уявляючи, що подорожую. Таким чином, я знав уже багато країн з їхніми столицями ще задовго до того, як почав вивчати географію в школі. У мене ще був улюблений конструктор, з якого потрібно було будувати будинки. Але мені це було нецікаве, і я збирав з нього літаки, вертольоти, космічні кораблі. А найдорожчі мені моделі залишав на папері у виді креслень, щоб потім їх можна було зібрати. Усі мої родичі говорили, що я стану конструктором.
У шостому класі уперше переміг на районній олімпіаді з математики, після чого мною зацікавилася вчителька математики. Вона була кращою вчителькою в школі, тому що хоч і була вчителькою тільки математики, знала і викладала не тільки математику. У неї я багато чому навчився, у тому числі і відстоювати свою точку зору, через що з іншими вчителями в мене виникало багато суперечок і сварок. Доходило навіть до скандалів. Але дотепер з моєю улюбленою вчителькою в мене збереглися відмінні відносини, і це найголовніше, а в шостому класі я захопився цією самою математикою і всіма наступними роками перемагав на районних і кілька разів на обласних олімпіадах. Три рази брав участь у доборі на олімпіаду республіканського значення, але, на жаль, жодного разу туди не потрапив. Зате познайомився з багатьма розумними і цікавими людьми. Я займався з багатьма викладачами Донецького Національного Університету, у тому числі і з нині покійним Палантом Юрієм Олександровичем. Це був чарівного розуму професор, однак кілька місяців він не міг вирішити одну задачу-гру з розфарбуваннями. По якійсь випадковості мені удалося розв'язати її протягом тижня.
Шість років підряд брав участь у міжнародній математичній олімпіаді "Кенгуру" і за непогані результати двічі відправлявся відпочивати у Львів, де відвідав величезну кількість екскурсій. Це місто залишило найтепліші спогади про Західну Україну.
З восьмого класу відвідував обласну очно-заочну школу "Ерудит", де вивчав тільки математику. Спочатку вона була відмінно організована: заняття проходили під керівництвом кращих вчителів та викладачів нашої області, регулярно проводились різноманітні свята й концерти, але через деякий час я втратив до школи інтерес. Взагалі, я її так і не закінчив через свою лінь.
Крім математики брав участь у районних олімпіадах з інформатики, фізики, хімії, географії, біології й англійської мови. У деяких навіть займав призові місця. За успіхи в навчанні став дипломантом регіональної програми "Обдарованість" і потрапив в однойменну книгу. За ті ж заслуги одержав путівку до "Артеку" у 1999 році, де відмінно провів час і знайшов багато друзів. Був там загальноартековський конкурс (у тому числі і серед музикантів), присвячений двохсотліттю з дня народження А.С. Пушкіна, а я саме тоді закінчив музикалку і грав вальс Свиридова з музичних ілюстрацій до повісті Пушкіна "Метель". Може бути, саме тому посів високе друге місце.
Школу закінчив у 2002 році із золотою медаллю. Я поняття не мав, куди піти учитися далі. На той час я був уже зарахований у два вищих навчальних заклади, але мені не хотілося займатися безпосередньо математикою. Тому я вибрав програмування, оскільки для мене воно є більш перспективним, ніж просте заняття наукою. До того ж найбільш практичні навички, як я довідався пізніше, дають саме в Донецькому Національному Технічному Університеті. От я в ньому й очутився 1 вересня 2002 року.
Напрямок діяльності поки не вибрав, і намагаюся в усьому розібратися. Знання, а головне уміння, придбані під час навчання в школі, дозволяють мені досить швидко сприймати тему предмета. Виходить досить непогано, хоча не обходиться і без складностей. На майбутнє нічого не загадую, ніхто не може знати, яким воно буде. Хочеться створити щось нове, але щоб це нове було доступним, потрібно спиратися на стандартні знання, добуванням чого я поки і займаюся.
Про свої захоплення. Музика займає важливе місце в моєму житті. Я слухаю музику всіляких стилів, але віддаю перевагу року в різних його проявах. Люблю відриватися на дискотеках. Крім фортепіано учуся грати на гітарі. Пробую складати музику і писати вірші. До моїх улюблених книг, що я коли-небудь читав, відношу книги М. Булгакова, А. Чехова, П. Коельо, Ошо, Т. Драйзера, Дж. Селінджера, Г.Р. Хаггарда, Е. По. Учуся англійській мові в експериментальній групі університету й освоюю технічний англійський. Що стосується спорту, то мені подобається майже усі види. Ще з початкових класів школи займався багатьма видами спорту від шахів до скейтборда. У складі збірної класу та школи брав участь у змаганнях з футболу, баскетболу і цивільної оборони. Зараз віддаю перевагу баскетболу.
До наступної зустрічі!