Привіт! Мене кличуть Яіцьких Ігор Валерійович. Народився я теплим літнім вечором у столиці Донбасу промисловому місті Донецьку. Дитинство було веселим-батьки розлучилися і ми з мамою кочували з одного району міста в іншій. У 1991 році я з радістю пішов у перший клас школи № 6 Калінінського району. Там було дуже навіть весело, насправді хто не вчився в цій школі не пізнав усіх радощів життя ;))

Але, часи змінюються. Незабаром ми переїхали в центр міста і я з 6-го класу почав ходити в 17 школу. Знаєте таку? Це нижче ОБЛГОСАДМИНИСТРАЦII! Відмінна школа, відмінні люди, спасибі, що проводили до дому (жарт із КВК)! Школа насправді гарна, бо набагато краще, ніж школа №6, ви мені повірте!

У 8-ом класі я перейшов у рівнобіжний клас 8-Б, де був дивний дружнiй веселий і цiкавий колектив. Там я вперше зрозумів, що таке дійсні друзі, пізнав любов, зрозумів, що насправді життя чудове і дивне! У нас була найкраща у світі класний керівник Чичасова Світлана Григоріївна. І саме їй ми усі виннi таку дружнiсть колективу, як був у нас, тому що 2 рази в рік у вересні й у травні вона організовувала поїздки всім класом на природу з ночівлею. Ми виїжджали в Мелекiно, Слав'яногорськ, у Щурово, Велико-Анадольский ліс, взагалi колесили Донецьку область від краю до краю. Які це були веселі часи! Напевно ніхто з колишнього випускного 11-б класу ОСФМШ № 17 2001 року випуску ніколи не забуде ці дивнi 4 роки з 8-го по 11-ий клас.

Ну вистачить лірики. тепер небагато про сам освітній процес і про свої шкільні захоплення! У школі, особливо в 9-11 класі мені дуже подобалися фізика, хімія, біологія, алгебра, геометрія, право. Я був одним з перших у класі по цих предметах, і тому в 11-ом класі, коли прийшов час вибирати собі майбутню професію я був на перехрестi. Я хотів бути стоматологом (як мій дідусь), хтів учитися і на фiзфакє і на матфакє і на хiмфакє.

Я довго коливався й у результаті надійшов на Факультет Обчислювальної Техніки й Інформатики Донецького Нацiоналного Технічного Університету спецiальнiсть Системне Програмування. Чому я туди надійшов? Я навіть не можу сказати. Не те, щоб мені у школі дуже подобалося програмування. Просто це, на мою думку, саме та спеціальність, де маючи схильність до технічних наук і володіючи креативним складом розуму і бажанням діяти можна досягнути успіху. До того ж чим більше я вчуся, тим більше мені тут подобається. Це гарна спеціальність. Круто я потрапив на ОТ....

Зараз вчуся в групі СП-01б на 3-єм курсі.

Люблю життя і красивих дівчин.

На дівчин не скаржуся, а от життя часом нагинає. Не дуже приємно звичайно, але адже проблеми - це безкоштовні дарунки. І ми створюємо собі проблеми, адже ці дарунки нам украй необхідні. З рішенням проблеми приходить досвід, що і таїть у собі той самий безкоштовний дарунок.