| [РУС] | [ENG] |
|
Корнєв Михайло Миколайович група СП-00a kornevm@ukr.net |
Народився я у 1983 році 15 грудня у селі Мар'яновка, яке у Старобешевському районі на Донбасі.
Особливих талантів не проявляв. Був звичайною дитиною з усим відносним. Хіба що можна відмітити,
що у перших троьх класах я був відмиником і отримав три похвальних листа за успішне закінчення навчального року.
У 1990 році я пішов в Мар'яновську загальнооствітьню школу, в 1 клас. Саме тут і розгорнулась моя
бурна діяльність в научній та культурній галузі.
З класа п'ятого я почав захоплюватися шашками і шахами. Забігаючи наперед, хочу сказати, що
зайняв у районих змаганнях призове місце по Російським шашкам. Досяг цього зі своїм наставником,
п'ятикратним переможцем Украіни по складанню комбінацій (і директору школи) Федорову Михайло
Васильовичу.
Головний бум моєї діяльності прийшовся на старші (10-11)класи. В десятому класі для здачі єкзамену
по Історії взял особисте завдання, яке потім виросло у доволі велику роботу із назвою "Післявоєна
історія села Мар'яновка". Під керивництвом преподавателя історії Смеловськой Валентини Анатоліївни
(доречі, вона дійсно нас вчила, а не впіхівала насильно матеріал за планом) я перерив
архів, перепис населення, фотознимки, план села, говорив зі старожилами, випитуючи потрібну мені інформацію
(а це, чесно кажучі, не легко). Але мій труд, не пропав задарма. Робота зайняла друге місце на райному
конкурсі.
Закінчуючи обзор наукових, якщо можна так казати, досягнень, то треба сказати, що брав участь в олімпіадах по
Фізиці та Математиці.
Десь у цей час мене потягнуло до іскуства. Танцевал у самодіяльності руські народні танці. До хареографічних кружків
не ходив. Просто в місцевий ансамбль (там були лише дівчата) потрібні були партнери да танцю. Так вийшло, що ми
(новоіспечені партнери в кількості 6 чоловік) непогано виконали танець як для новаків і проіфанів. І експерімент затягнувся
на три концерта.
Будучі в самодіяльності, потрамив до команди КВК, зібранную адміністрацією, а точніше завідуючєю СДК. Наша команда
провела три гри в границях Старобешевського району (ігри між шкільними командами) і двічи виграла. Після участі в КВК я
зблизився в професійному плані з завклубом. І вона, я і ще двоє КВК-кашників почали звищувати культурний рівень села,
і намагались поставити невелику п'єсу. Але, все залишилося тільки в репетиціях.
Десь тут почав грати на гітарі. Вчився самостійно, штудіруя різноманітну музичну літературу і мучаючи старшого брата
(вчився на його гітарі). Досяг успіхів. Паралельно почав писати пісні. Але зрозуміло, що написати гарну пісню, не вистачає
таланту. Усе було якимсь шаблоним, без іскорки. Першою людиною, яка означила мій провал, був мій друг. Він тоже
захоплювался музикою. І спробувал написати нову музику до моїх віршів. Ми зіграли ці пісні в компанії, і о диво! людям
сподобалось. Відтоді я коли небудь видаю на-гора вірш, а він пише музику. Відислали запис на "Мелораму". Но відповіді не було.
(дурят вони усіх зі своїми конкурсами). З того часу наші пісні слухає тільки вузьке коло друзів.
Ще я відзначився у воєно-політичній грі "Орленок". Залишився в нашому районі ще такий анархаізм. Я був командиром взвода
і снайпером в особистих змаганнях. Наша команда двічі зайняла друге місце.
Закінчив школу у 2000 році з середньою оцінкую 4.8.
Ще у школі почав захоплюватися інформатикою. На дуже старих, мало кому відомих МК-8000 писав
свої перші програми на Basic. Мабудь, це захоплення і звернуло мене вступити до ДонНТУ (тоді ДонДТУ)
на факультет ОТІ. А що до спеціальності, то тут вибір повністю випадковий. Не дуже сильно вплинул
рекламний проспект, де було щось і о HW (аппаратурна частина) i SW (программна частина).
В універсітеті до особих досягнень можно віднести 1 місце в універсітетських змаганнях по боксу,
посвяченні 80-річю ДонДТУ і відкриття у себе тяги до малювання. Все почалося з маленьких зарисовок
на лекціях. Потім якість почала рости і кількість збільшуватися. Десь за год зібралась невеличка
папка, десь в 40 малюнків стилю аніме, вуголь, простий олівець
(деяки з них).
А зараз трохи про майбутнє. В нашому світі, а насамперед в наший країні, дуже опасно щось гадати.
Тут бажання виконуються рідко, навіть коли сильно бажаєш і багато вмієшь. Но одне могу сказати точно -
з країни поки виїзджати не збираюсь. Що до майбутньої професії, не встиг точно означитися. Зараз підробляю
вчителем інформатикі. Мабуть вдарюсь у графіку, малювання, дизайн. Задатки існують.
![]()